Мансарда з бруса дизайн






Мансарда з бруса дизайн

Дикий збур

«Те, що має довго тривати, довго постає.
Най нас не дивує, що будуючи нову хату, ніхто не поспішає»

Гуцульська народна мудрість.

Гуцульська хата, збудована із дерев’яних колод, є справжнім феноменом гуцульської деревяної архітектури. Вона має унікальні екологічні якості, які може відчути кожна людина навіть після тижневого проживання в ній. Така хата є прекрасним зразком екологічного житлового будинку, що найкраще пристосований до гірських природних і кліматичних умов Гуцульських Карпат.

Видатний польський письменник і багатолітній дослідник стародавньої Гуцульщини Станіслав Вінценз, у своїй знаменитій тетралогії «На високій полонині», дає дуже влучну характеристику гуцульської деревяної хати, як ідеального житлового будинку в Гуцульських Карпатах: «У дерев’яній хаті тобі здається, що ти в середині дерев, у серці і справжності тих смерек живеш. Ти в лісі, але бачиш його, і кожне дерево із середини. І шумить тобі далі той ліс. Порозпилював чоловік смереки, а вони серцем своїм, душею своєю гріють його і плекають. Дивишся на це дерево, на стіни із яких через багато років витікає смерекова смола-живиця. Благородні і сердечні матері наші карпатські смереки». Письменник звернув увагу на те, що досвідчені майстри-будівельники Гуцульщини дуже відповідально і творчо підходили до укладання протесів у різних кімнатах нової хати: «Майстер часом навіть сам дає протесам імена за їхніми рисунками й узорами, укладеними в образ. Цей «листовий», а отой «дощ рівних струн», а той третій – «злиття потоків». То як буде спати біля стіни сам газда чи якийсь гість, перед сном зануриться в певний образ. І кожен з них викличе в нього інші сни, а при потребі вгамує різні тривоги. Якщо на протесі відкриваються широкі простори між лініями, то сон має мандрувати далеко і вільно. Але коли між лініями забагато тісних і крутих вуличок, то такий протес краще не ставити там, де буде знаходитись голова сплячого, а поставити в іншому місці. Добра дерев’яна хата має бути такою приютною для людей, як дитяча колиска, що захищає дитину від усього світу».

Крім того, Станіслав Вінценз наголошує, що гуцульська дерев’яна хата наслідує поперечний переріз людського тіла, а в етнічній культурі гуцулів хата має сакральне значення: «Якщо разом живуть чоловік і жінка, то це початок нового життя, нової людськості. Їм досить себе. Але для сім’ї таки необхідна хата. Хата потрібна не тільки як сховок, а як тіло і образ продовження роду. І той чоловік, що збудував хату на доброму місці, на слідах Ісусових і жив у ній так, як Бог велить, той чоловік має надію, що й після смерті його також чекає дім».

Відомий український дослідник деревяної архітектури Гуцульщини Архип Данилюк вважав досконалі гуцульські дерев’яні хати справжніми архітектурними перлинами: «Народне будівництво гуцулів відзначається великою продуманістю, яка помітна у всьому: у формі самої будівлі, симетрії її членування, у раціональному використанні деревини, як будівельного матеріалу. Красою відзначається декорація будівлі. Це в першу чергу ритм горизонтально покладених вінців зрубу та способи в’язання між собою протесів на вуглах, які створюють різні по довжині випуски. Рівні вінці зрубу створюють без всякої обробки чудову форму стін, яка демонструє свою вагомість, взаємну зв’язаність і міцність».

Столітній гуцул Олесій Венгрин, який жив у Верховині під горою Синиці, коротко сформулював секрет довголіття гуцулів: «Якщо людина хоче бути зоровою і жити довго, то треба дотримуватись таких вимог: щиро вірити в Бога; жити в хаті збудованій із самого дерева; носити вбрання із льону, вовни і шкіри; харчуватися органічними продуктами, вирощеними в горах; займатися посильною фізичною працею під відкритим небом». Ми бачимо, що довгожитель Олексій Венгрин, поставав на перше місце віру в Бога, а на друге місце – проживання дерев’яній хаті.

Величезна кількість карпатських горян-гуцулів, протягом багатьох століть витворили саме такий-автентичний тип дерев’яного житлового будинку, в якому здорового і зручно жити в гірських умовах Гуцульських Карпат.

Іван Зеленчук, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Відділення «Гуцульщина» НДІ українознавства МОН України.








Мансарда з бруса дизайн

Мансарда з бруса дизайн

Мансарда з бруса дизайн

Мансарда з бруса дизайн

Мансарда з бруса дизайн

Мансарда з бруса дизайн

Мансарда з бруса дизайн

Мансарда з бруса дизайн

Рекомендуем к просмотру: